У час наукових злетів, технічного прогресу і високих технологій зла і жорстокості не поменшало, вони на кожному кроці чатують на юні людські душі. Зло – багатолике, воно проявляється як егоїзм, душевна черствість, байдужість – страшні хвороби сучасності. І зароджуються вони тоді, коли дитина робить перші кроки в житті. Жорстокість, садизм підлітків – це вже квіточки, а коріння – у дитинстві. Тому треба учнів учити не бути слабкодухими, без принциповими, байдужими та жорстокими, виганяти зі своїх душ егоїзм, заздрість – корені безвілля, страху, бездуховності.

Тому у п’ятницю, у Міжнародний день добра,  ми ознайомили учнів із традиціями доброчинності як історичними та духовними надбаннями українського народу, його національною спадщиною, навчили критично ставитися до своїх вчинків, аналізувати матеріали із різних джерел, розвивали почуття доброти. 

 
Вітер … Звичайне природне явище, на яке люди особливо й не звертають уваги. Вітер всюди, і він звичайний нам, як, наприклад, птахи, небо або сонце. Проте на запитання – звідки ж все-таки береться вітер? - може відповісти далеко не кожний дорослий чоловік.  Вчитель англійської мови Ботвін Оксана Олексіївна та учні 4-Б класу школи І ступеня 12 листопада спробували дати відповідь на цю «загадку» на учнівській конференції «Звідки береться вітер?»

  Тисячоліттями людство зберігає й передає наступним поколінням веселі казки, дотепні історії, жартівливі пісні, кумедні небилиці, смішні афоризми, анекдоти, жарти … У сміху, як у сонця, тисячі променів і промінчиків. Усмішка може враз змінити настрій – із сумного чи зажуреного, пригніченого чи ображеного зробити кожного з нас веселим. Остап Вишня – видатний український письменник, широко знаний у нашій країні та за рубежем, - ввійшов у літературу як високоталановитий майстер сатири та гумору. В рамках тижня рідної мови та літератури вчитель української мови та літератури Демчук Наталія Петрівна та учні 7 класу гімназії 12 листопада провели учнівську конференцію «Остап Вишня – чародій сміху».

   «Мисливські усмішки» Остапа Вишні – дуже добра й щира книга. Письменник учить любити рідну природу, захищати її від різноманітних  небезпек. Саме такі веселі, але досить глибокі твори навчають людяності й добру. У рамках проекту «Ювілей книги» вчитель української мови та літератури Демчук Наталія Петрівна та учні 7 класу гімназії, члени клубу «Златоуст», організували і провели 12 листопада літературні посиденьки «Ніколи не сміявся без любові …».  «Іменинниками» були твори «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Бекас» та інші.

Фоторепортаж