×

Попередження

JFolder::files: Шлях не є текою. Шлях: home/polgi180/public_html

Відповідно до поточної ситуації в нашому регіоні Полонська гімназія провела атестацію педагогічних працівників у заплановані терміни, 22 березня 2022 року.

Атестувалось 13педагогів. Кожен з них коротко прозвітував про роботу в міжатестаційний період. Було звернено увагу на впровадження вчителями ефективних освітніх технологій та їх результативність, творчі досягнення і перемоги педагогів та здобувачів освіти в конкурсах.

Всі вчителі успішно пройшли атестацію. Окремим присвоєно певні кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.

Ось так, кожен на своєму робочому місці, виконуючи якісно свою роботу наближає таку довгоочікувану Перемогу!

 Підлітки особливо вразливі. Вони вже достатньо дорослі, щоб розуміти, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, щоб впоратися зі своїми емоціями та почуттями.

Як підтримати свою дитину:

- Говоріть і слухайте. Знаходьте час та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть відомі вам факти та надавайте дітям правдиву інформацію (з урахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша родина, зокрема.

- Дозвольте емоціям бути. Розповідайте про свої почуття та поясніть дитині, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте надалі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

- Плануйте майбутнє. Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите одразу, як настане мир. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.

- Обіймайтеся. Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше 8 разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

- Подивіться разом улюблені фільми, якщо маєте таку можливість. Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєствердні фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

- Читайте вголос. Спільне читання вголос дає відчуття захищеності та спокою. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.

- Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

- Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

- Долучайте підлітків до допомоги іншим. Але робіть це за умов максимальної безпеки. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

 Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

- Пам’ятайте, Ви незамінна людина в житті дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки. Бути такою людиною можливо лише за умови, що ваш ментальний стан залишається стабільним та стійким.

 Уміння керувати своїм здоров’ям, емоційним станом  це перший і дуже важливий щабель самозбереження. Людина  живий організм, що прагне зберігати стабільність у постійно змінюваних умовах довкілля. Стрес  це природна реакція організму на подразник, яка допомагає нам впоратися з мінливістю середовища, щоб повертати своє життя до стабільності. У стресовій ситуації відбуваються зміни на фізіологічному рівні, відповідно на психоемоційному  виникає багато енергії для долання подразника. Як заспокоїти себе? Психологи радять…

Метод 1. «Квадрат» Заплющте очі й подумки намалюйте квадрат. Сконцентруйтеся на правому верхньому куті фігури й на рахунок 1-2-3-4 зробіть глибокий вдих. Далі перейдіть до лівого кута квадрата й на рахунок 1-2-3-4 затримайте дихання. Затим перейдіть до лівого нижнього кута й на рахунок 1-2-3-4 видихніть. Відтак перейдіть до правого нижнього кута й знову повторіть вдих. Затримка дихання — видих. Кілька разів обведіть так квадрат, використовуючи цю техніку, і ви швидко повернетесь у стан рівноваги.

Метод 2. «Пошук кольорів» Оберіть один який-небудь колір і в повній тиші протягом кількох хвилин шукайте предмети цього кольору. Ця вправа допомагає розфокусуватися з того, що токсично забирає вашу енергію.

Метод 3. «Кулак»

Стисніть пальці в кулак із загнутим усередину великим пальцем. Роблячи видих спокійно, не поспішаючи, стисніть сильніше. Потім, послаблюючи кулак, глибоко вдихніть повітря. Повторіть 5 разів. Далі спробуйте виконати цю вправу із заплющеними очима.

Метод 4. «Лівобічне дихання»

Пальцем затуліть праву ніздрю. Дихайте лівою ніздрею спокійно, не глибоко.

Метод 5. «Точковий масаж»

Промасажуйте вказівними пальцями обох рук (до 10 разів) ділянки на лобі між бровами, на скронях і за вухами.

Метод 6. «Долоні»

Тріть долоні одна об одну, доки не відчуєте тепло. Це енергія сили. Далі «вмийтеся» долонями, промасажуйте пальцями мочки вух, розітріть вуха до тепла.

Метод 7. «Абстрагування у просторі»

Дуже проста й ефективна вправа. Заплющте очі, зосередьтеся на навколишніх звуках. Прислухайтеся до всього, що відбувається навколо, впродовж хвилини. Ви почуєте багато звуків, які не помічали раніше, та водночас зосередитеся на власному сприйнятті «тут і зараз».

Метод 8. «Повітряна куля»

Устаньте, заплющте очі, руки підійміть догори, наберіть повітря. Уявіть, що ви  велика повітряна куля. Стійте в такому положенні 1-2 хвилини, напружуючи всі м’язи тіла. Потім уявіть, що в кулі з’явися невеликий отвір. Повільно починайте випускати повітря, одночасно розслабляючи кисті, плечі, шию, хребет, ноги. Запам’ятайте це відчуття повного розслаблення. Виконуйте вправу до повного заспокоєння.

Метод 9. «Заспокійливе дихання»

Це дихання допоможе зняти дратівливість і заспокоїти нервову систему. Дихати потрібно носом. Зробіть глибокий вдих, видаючи звук, схожий на хропіння. Для цього треба трохи стиснути м’язи горла. Видих теж має бути аналогічним. Подихайте так кілька хвилин і ваше роздратування втратить колишню силу.

Метод 10. «Розслаблення»

Поставивши ноги на ширині плечей, нагніться вперед і розслабтеся. Голова, руки, плечі вільно звисають донизу. Дихання спокійне. Фіксуйте це положення 1-2 хвилини, після чого дуже повільно підніміться (так, щоб не запаморочилася голова).

Бережіть себе та своїх рідних!

 Що потрібно робити під час війни? Під час війни потрібно ЖИТИ. Переглядати новини, але не постійно дивитись, особливо людям старшого віку та дітям. Зазвичай, один і той самий запис прокручують безліч разів. І створюється враження, ніби це не закінчиться ніколи. Це неправда. Навіть найстрашніші, навіть якнайбільш нелюдські війни – закінчуються. 

 Наступне: зосередитися на повсякденному. Вимити шафки в кухні, перебрати ліки, зварити їсти… Звісно, не розпочинати генеральних прибирань, включно з миттям вікон. Читання книжок і перегляд фільмів не допомагає. Думки підсвідомо кружляють довкола одного й того самого. Страшного. Відволікає тільки конкретне заняття. 

Коли вмикаються сирени – вимикається розум. Інстинкти беруть гору. Не треба вмовляти себе «не бійся, ти ж доросла людина». Треба сказати собі: так, я боюся, але я в цій ситуації можу… і зможу… – наприклад, добігти до укриття, залягти за перегородкою тощо.   Якщо головне почуття – це жах, то з ним потрібно розібратися, повністю: що саме так жахає? Від чого цей жах? Працювати з жахом не можна. Його потрібно розібрати на страхи. Зі страхами працювати можна. «Я боюсь!!!!» – чого саме я боюсь? Люди зазвичай бояться чогось конкретного. Під час сирени. Продумати наперед, тверезо, з ясною головою: куди бігти, як виводити старих людей і дітей. Йдучи вулицею в небезпечний час, варто відслідковувати будівлі поруч. Під’їзди, заглиблення, підвальні спуски. Якщо сирена застає вас на вулиці і поруч нема будівлі, щоб сховатися, потрібно лягти. Лягти і прикрити голову руками..

Абсолютно вся поведінка дітей залежить від батьків. Навіть не на 99%, а на всі 100%. Якщо батьки будуть зібрані та спокійні, то діти зможуть уникнути  посттравматичного стресового розладу.   

 

Війна має свою «психологію». Вона складається з інформаційно-психологічних атак. Ми уже пережили всі стани діяльності психіки. І зараз у нас виснаження.

Попередній стан — це була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати на всю бойову готовність.

Але для мозку енергетично важко працювати в такому стані. Тому він включив для себе функцію захисту! І ми почуваємо себе тотально виснаженими. Можуть бути ознаки депресії через постійну тривогу.

Хочу, щоб ви розуміли. Ворог знає усі ці прийоми! Він на це й розраховує. Щоби у стані виснаження зламати нас повністю!

Залякати. Обдурити. Знешкодити.

Наш мозок потім знову включиться в режим «готовності». Зараз йому потрібно допомогти пережити виснаження.

За будь-якої нагоди спимо, навіть якщо для цього треба випити заспокійливе;

П’ємо воду. Обезводнений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніша за їжу;

Робимо інформаційні паузи від читання новин;

Виключаємо режим жалості за усим матеріальним. Ворог на це розраховує, тому нищить наші інфраструктури. Саме постійна жалість за втраченим ще більше підживлює тривогу і вирубує наш мозок.

❗️Ми усе відбудуємо. Гроші нам на це нададуть.

Включіться в план «що я зроблю після війни». це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихеньке самознищення;

Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити кортизол;

Обіймайтеся;

Говоріть близьким «я тебе люблю». Такі слова допомагають тримати сили.

Не вірити, не поширювати не перевірену інформацію. Нас ніхто ніколи не здасть!

І ми Не Здаємося!